Псевдонім репера, торговий центр у Дубаї та дружина українка: інтерв'ю з молодим мільйонером з Маямі

Умід Бадрутдінов, або Умастар – ім'я, поки незнайоме українцям. Але так буде не завжди. 27-річний бізнесмен з Маямі планує інвестувати в інфраструктуру України чималі кошти.

– Ума, коли ти вперше приїхав до Києва?

– Вперше я приїхав просто так, як турист, у 2015 році. Спускаючись по трапу літака, вже почав відчувати щось рідне, дуже близьке. А потім закохався в Київ. Ваша столиця – це якесь неймовірне місце сили, безумовно, мене заряджає!

– Твоя дружина – українка. Ви тоді познайомилися?

– О ні (сміється). Історія нашого знайомства навіть трохи містична. Пам'ятаєш соцмережу ASK.fm? Я був там досить популярним користувачем, мав багато передплатників з України, тож мені стало цікаво приїхати й подивитися, що таке Київ.

Нічого не очікував від поїздки, але тільки-но потрапив на українську землю – раптом затягнуло. От недарма кажуть: побачив Київ раз – і все: він назавжди у твоєму серці (сміється).

– А з дружиною ж як познайомився?

– В інстаграмі, вже після повернення з Києва. Гарна українка спілкувалася вкрай неохоче, я це помітив і перестав писати, хоча вона мені на той момент дуже сподобалася. За 5 років заходжу в інстаграм, дивлюся перегляди сторіз і бачу дуже знайоме обличчя. І пригадую: це ж та сама панночка, яка мене колись відшила! Я написав їй, та вона мене відразу й не впізнала (сміється).

От тоді ми познайомилися заново. Ось так, на все свій час. Ми вважаємо, що Всесвіт дав нам другий шанс з'єднатися через стільки років.

– Переїжджати в Україні не плануєте?

– Не знаю поки щодо переїзду, але будинок в Києві я придбав. І хочу вкладати певні кошти у вашу країну. Я абсолютно впевнений, що в України колосальний потенціал, тому тільки-но завершимо проєкт в Дубаї, подумаємо щодо України, щось створимо обов'язково!

– Який проєкт у Дубаї?

– Я та мій партнер інвестуємо в будівництво торгового центру в Дубаї, у славетному Creek Tower. Проєкт реально монументальний, заввишки майже кілометр, на 100 м вищий за Бурдж-Халіфа.

– Як називається ваш торговий центр?

– Не визначилися з назвою, обговорюємо.

– Українські бренди будуть представлені?

– Усі вагомі світові бренди будуть представлені. Якщо в Україні є такі, чому ні?

– Скільки тобі було років, коли ти заробив перший мільйон доларів?

– 23 роки. Але, чесно кажучи, я навіть не думав про це. У пріоритеті був бізнес заради кайфу. Не заради грошей. Коли людина кайфує від того, що робить, мільйони самі прилітають на карту (сміється).

– І на чому ти злетів?

– На логістиці, транспортні перевезення повітрям і морем. Ти знаєш, я міг би взагалі не працювати, я із забезпеченої сім'ї. Але мені хотілося випробувати себе. Перші пів року я опановував ази в компанії мого дядька, потім став його компаньйоном, а за якийсь час подався у вільне плавання.

– На якому місці у списку "Форбс" ти себе бачиш?

– На яке з часом зароблю, туди й поставлять, я не женуся за рейтингом. Я знаю надзаможних людей, яких у "Форбсі" й близько немає. Тому скажімо, що Ума не женеться за журналом, головне – бути задоволеним собою.

– Коли Умід Бадрутдінов став Умастаром? Це ж, скоріше, музичне, ніж бізнесове.

– А спочатку й була музика, потім різкий поворот у бізнес.

– Чому?

– Колись я жив музикою день і ніч, мав великі плани, але тоді було нелегко просуватися: ані інстаграму, ані майданчиків, куди вночі можна залити трек, а вранці прокинутися зіркою. І я перегорів.

– І потім одразу почав заробляти?

– Яке там (сміється). Мені було важко прощатися із творчістю, відривати від себе живі частини буквально. Років зо два я нічого не робив, а одного разу взяв калькулятор і почав прикидати бізнес-план, підрахував цифри й здивувався, скільки я теоретично можу заробляти. І запалився!

– З музикою тепер зовсім зав'язав?

– Звісно ні, але це вже хобі. Треки я пишу для власного задоволення.

– Ума – зменшене від Умід?

– Моє друге ім'я Ума. Так вийшло, що в школі мене всі називали Ума, а коли я почав займатися репом, прозвали Умастар. Так і залишилося.

– Тебе можна назвати заручником умовностей чи ти з тих, хто задає тренд?

– Друге. Бути заручником точно не мій варіант (сміється).

– Якщо в певний момент ти вирішиш, що бізнес – пройдений етап, яким буде наступний?

– Я вже вирішив інвестувати в нерухомість, переходити на пасивний дохід, потихеньку виходити з усіх великих справ. У мене в пріоритеті сім'я, буду займатися нею і просто жити. Я вважаю, безглуздо витрачати все життя на бізнес.

– Акула бізнесу – це про тебе? 

– Спочатку був анакондою, а зараз золота рибка (сміється).

– Тебе легко одурити?

– Ні. У мене чуйка на брехню, я її відчуваю за кілометр.

– Отже, довіра для тебе важлива?

– 100 %. Без довіри немає ані бізнесу, ані стосунків.

Довіра – це фундамент успіху, та й усього життя взагалі.

– До яких людям ти ніколи не повернешся спиною?

– Нема таких, абсолютно до будь-якого можу повернутися спиною, все залежить від ситуації.

– Сьогодні ти для всіх незбагненна людина, збуджуєш інтерес, і це зрозуміло. Та публічність передбачає відкритість. Наскільки ти до цього готовий?

– Рівно настільки, наскільки мені буде комфортно. Я довгі роки був у тіні, це перше інтерв'ю, де я стільки про себе розповідаю (сміється). А взагалі, я вважаю, що особисте життя не повинне бути публічним. Недарма кажуть: щастя любить тишу.

– Тому ти дружину не показуєш?

– Вона як найкоштовніший діамант, який ніхто не схоче показувати, кричати про це. Вона в мене є, і це найкрутіше, що зі мною могло статися. Це все, що я скажу про неї, крапка.

– Гаразд, останнє запитання. Яка в тебе освіта?

– Я закінчив юридичну академію, хоча це абсолютно не моя стихія. Я це відчув одразу, але був класний досвід, і я зрозумів: займатися потрібно тим, до чого лежить душа.

– Традиційна освіта чи самоосвіта, що тобі ближче?

– Самоосвіта важливіша, сьогодні тільки такий формат навчання працює. Традиційне частіше закінчується там само, де й почалося, але без результату.

– Тож кращий університет – це життя, так?

– Життя – найкраща школа виживання. Так буде точніше.